Додаток 3
Додаток 3. Визначальні дати
Коротко про деякі значущі дати
918. Деякі важливі дати
482 — розбудова слов'янською нацією киян (майбутніх русів) своєї столиці — міста Києва (античної Амадоки);
660 — утворення кипчацькою нацією хозарів (майбутніх українців) держави Хозарії (сучасної України) шляхом складення першого Закону «Божі Канун» (кр. Головний Закон), за правління Харбіса-Калги «Поважного» II;
852 — утворення слов'янською нацією русів держави Русь (сьогодні злилася з Україною) шляхом складення першого Закону «Руська Правда», за правління Ясеня-Коло (Аскольда, Колі) III;
862 — заснування слов'янською нацією славинів (майбутніми новгородцями) поселення Славно (майбутнього Новгороду, або Великого Новгороду), яка стане їхньою столицею;
989 — поселення Славно в країні славинів набуває статус міста;
1009 — утворення слов'янською нацією литвинів (білорусів) держави «Литва» (сучасна Білорусь);
1051 — Русь впроваджує офіційно християнську релігію, за другим правлінням Яра-Слава (Ярослава) «Мудрого» I;
1100 — приблизно в цей період між «золотими» ординцями (сараценами, ерз. буртасами, майбутні аланами, русскімі) та українцями (куманами, або хозарами) було підписано перший договір про ненапад та мир, що й було закріплено династичним шлюбом: Гоя-Кулькуя (донька золотоординського хана Унгірата (Конкірата) I) вийшла заміж за куманського кагана Осипа I Ароновича;
1136 — утворення слов'янською нацією славинів держави «Новогардія» (колишня Славія, сучасна Новгородська область в складі Росії);
1236—1242 — «золоті» ординці (сарецени, майбутні алани, русскіє, ерз. буртаси) при хані Батиї I Джучійовичі та моголи (казахи) з полководцем Мунке Толуйовичем напали на Куманію (Україну, або колишню Хозарію) і Русь, й також алани без моголів вторглися в Європу
1260 — Сара орда, або Золота держава (майбутня Росія) стає «Алланією», і відповідно сарацени, або «золоті» ординці стають «аланами»
1271 — алани (колишні сарацени, або «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на Куманію (Україну, або колишню Хозарію), окуповали столицю місто Тана-хань (майбутнє Азов, сучасне Ростов-на-Дону, неподалік однойменної фортеці Азов на морі)
1299 — частина куманських (українських, або хозарських) земель окупована аланами (колишніми сараценами, або «золотими» ординцями, майбутнімі русскімі)
1312 — руси (русини, рутени) вигнали аланів (русскіх, колишніх «золотих» ординців) з Білої Церкви та Русі
1323 — руси (русини, рутени) і литвини (білоруси) з'єдналися в союз Велике князівство Литовське і Руське (ВКЛР) та разом вигнали аланів (русскіх) з Русі (окрім Брянська)
1327 — мокші піднялися на першу війну проти аланських (золотоординських, або русскіх) окупантів. Описано в народних сказаннях «Повість про Щелкана Дудентьєвича» (він був на боці аланів)
1327—1395 — земля мокшей повністю підпала під аланську окупацію (тобто колишніх «золотих» ординців, «надволзьких татар», або ерз. буртасів, сучасних русскіх). Це можна назвати і терміном «залежність від орди», і «татарським ярмом»
1356 — руси (русини, рутени) звільнили від аланів (русскіх) місто Брянськ
1380 — відбулася битва куманського (українського) гетьмана Мамая на боці мокшей проти ординців аланів (русскіх)
1382 — було спалено мокшанське місто Перум (Москва) в результаті боїв проти аланського (русского) великого хана Тохтамиша. Тохтамиш залишився в Перумі
1395 — мокші проголосили незалежність Московії
1407 — ВКЛР звільнили Чернігівщину в Русі
1407 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на мокшанську область Рязанщину в Московії
1425 — московити (мокші) відвоювали місто Рязань (Балтакінту)
1430 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на русинське місто Мценськ
1438 — ерзяни (лат. мордва) захищають від аланів (русскіх) ерзянську столицю місто Рошта-Оз (Нижній Новгород)
1453 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) захопили мокшанську столицю Перум (Москву)
1453 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) стають «надволзькими татарами»
1478 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) вторглися в слов’янські країни Новогардію і Плесковію та захопили їх
1482 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) і кримці (українці, колишні кумани, хозари) разом вторглися в Русь
1490 — відбуваються набіги надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) на литвинське (білоруське) місто Вільно (Вільнюс)
1492—1503 — відбулася війна надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) проти Русі
1500 — слов’янську державу Плесковію відвоювали від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) і повернули в склад ВКЛР
1503 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) захопили русинське місто Курськ (Зозулин, він же Суздаль)
1503 — кримейці (українці) вигнали надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) зі своєї території
1505 — волзька Булгарія (м. Казань) почала визвольну війну від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх)
1512 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) знову пішли війною проти Русі і захопили багато територій
1512—1522 — відбулася війна надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) проти Русі і Литви (білорусів)
1522 — звільнили від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) столицю кипчацької держави Ногаї — Астрахань
1530 — московити (мокші) звільнилися від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) і стали незалежними
1536 — руси звільнили від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) русинське місто Гомель
1536 — руси програли надволзьким татарам (колишнім аланам, сучасним русскім) на Себежському озері в Плесковії
1547 — трапилася велика пожежа в мокшанській Москві, яку вчинили надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) з роду Шуйських. Після цього мокші перенесли столицю до Великого Новгороду і на основі цього (назви нового столичного регіону) взяли для Московії додаткову назву «Біла Русь» (іноді просто «Русь» або «Расєя»)
1553 — Новогардія повернулася в склад ВКЛР
1553 — англійці вперше колонізували північ Московії, де заснували місто Архангел на землях вепсів
1557 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) знову окупували мокшанську державу Московію
1561 — Латвія увійшла до ВКЛР з метою захисту від нападу тартарів (русскіх)
1563 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) окупували русинське місто Полоцьк (сьогодні воно в складі Білорусі)
1569 — кримці (українці) допомогли ногайцям й тримали цілий рік в облозі ногайську столицю Астрахань, яка в цей час була окупована тартарами
1570 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) вчинили геноцид проти новгородичей у Великому Новгороді (легенда про скам'янілого від жаху голуба)
1571 — кримці (українці) і московити (мокші) разом спалили Москву, щоб вигнати звідти надволзькотатарських (русскіх) окупантів
1575 — ВКЛР звільнило русинське (рутенське) місто Полоцьк (сьогодні воно в складі Білорусі)
1577 — надволзькі татари (русскіє) окупували місто Венден біля латвійської столиці Риги
1580 — надволзькі татари (русскіє) спалили русинське місто Могильов (сьогодні воно в складі Білорусі)
1591 — кримці (українці) знову взяли на рік в облогу мокшанське місто Москву, але безуспішно
1596—1607 — відбулася Перша кримсько-руська (україно-русинська) війна
1598 — відбувся перехід на сучасну систему літочислення (від різдва Христового)
1603 — надволзькі татари (русскіє) знову здійснили набіг на русинське місто Могильов
1605—1612 — відбулася визвольна війна мокшей Івана Болотнікова та Ілейки Муромця
1606 — жовніри (армія Русі та Республіки) і козаки (українська армія) разом з мокшами вигнали надволзьких татар (русскіх) з мокшанської столиці Москви й відновили законну мокшанську владу в країні
1607 — руси (русичі, русини) окупували кримську (українську) столицю місто Очаків (Миколаїв, неподалік однойменної «Очаківської» фортеці на морі) (Стані-Слав «Жулкевський»)
1610 — Русь звільнила своє місто Смоленськ від надволзьких татар (русскіх)
1610 — слов’янська держава Новогардія знову проголосила незалежність
1610 — московити разом з русами і литвинами (білорусами) звільнили мокшанське місто Москву й здобули незалежність від надволзьких татар (русскіх). Фінська держава Московія була членом ВКЛР (Дмитро-Гришко II)
1618 — звільнили від надволзьких татар (русскіх) мокшанські міста Серпухів і Калугу
1634 — Смоленська війна, на русинське місто Смоленськ знову нападали надволзькі татари (русскіє), але за допомогою кримців (українців) це місто було знову звільнено від надволзьких татар
1637 — надволзькі татари розорили кримську (українську) столицю Тана-хань (Азов, Ростов-на-Дону) і приморську «Азовську» фортецю
1648 — відбулася Друга кримсько-руська (україно-русинська) війна (Іслям-Ґірей III Селяметович). Це був запізнілий контрнаступ, а також повстання кримців (українців) проти Республіки на окупованих Республікою територіях. Гетьманом кримців був Хмельницький. Кримці (українці, або козаки) внаслідок контрнаступу захопили більшу частину Русі й створили і центрі Русі регіон «Українську Козакію»
1649 — надволзькі татари (русскіє) захопили північну частину Русі і Литви (Білорусі)
1655 — надволзькі татари (русскіє) окупували північ Русі, русинське місто Смоленськ, литвинське (білоруське) місто Вільно (сучасне Вільнюс)
1655—1665 — відбувся «кривавий потоп» («Олексій I Михайлович»): надволзькі татари (русскіє) окупували Русь і регіон «Українську Козакію». Але руси (біл. русичі, нім. русини, англ. рутени) і кримці (українці, або козаки) визволили більшу частину своїх земель
1672 — надволзькі татари (русскіє) («Олексій I Михайлович») напали на кипчацьку державу Крим (лат. Кримею, укр. Україну, грец. Перікопенську тартарію, колишню Куманію, Хозарію). Це пізніше назвали «Турецько-русскою війною»
1677 — надволзькі татари (русскіє) дійшли до русинської (рутенської) Київської області, яка в цей час перебувала під окупацією кримців (українців, або козаків, запорожців) і називалася «Українською Козакією»
1680 — кримці (українці) (Мурад I Мубарекович) перенесли столицю з Азову (Ростову-на-Дону, не плутати з «Азовською» фортецею поруч на морі) до міста Бахчисара («Золоті Сади», сучасний Сімферополь, не плутати з сусіднім містечком Бахчисарай з літнім палацом)
1681 — було укладено Бахчисарайський договір про перемир’я між кримцями (українцями) (Мурад I Мубарекович) і надволзькими татарами (русскімі) (Варгос-Тяпка)
1682 — русинське (рутенське) місто Смоленськ повернули в склад споконвічної слов'янської Русі (міста Київ, Львів)
1684—1703 — відбулася окупація московитами («Іван V») під надволзькотатарським (русскім) урядом Софії Олексіївни русинського (рутенського) міста Києва, яке перебувало під спільним управлінням русів і кримців (українців), і було центром регіону Української Козакії, або ‘України, або Країни запорозьких козаків’
1684 — надволзькі татари (русскіє) захопили Луганську область (Поле) і частину Азовської області (Роздори Донські)
1687 — відбулося вторгнення надволзьких татар (русскіх) в Малу тартарію (Україну, або Крим, лат. Кримею, грец. Перікопенську тартарію, колишню Куманію, Хозарію)
1689 — владу в Московії (Білій Русі або Московії) перехопили голландські колонізатори («Петро I»)
1689—1695 — голландці («Петро I») намагалися захопити кримське (українське) місто Азов (Тана-хань, або Ростов-на-Дону, неподалік однойменної «Азовської» фортеці на морі)
1696—1700 — голландці («Петро I») знову намагалися захопити кримське (українське) місто Азов (Тана-хань, або Ростов-на-Дону, неподалік однойменної «Азовської» фортеці на морі)
1704 — голландські («Петро I») і надволзькотатарські (русскіє) війська вийшли зі столиці Русі — Києва
1704—1707 — відбулося повстання кипчаків під проводом Кондрата Булавіна проти європейських (голландських) колонізаторів
1714 — слов’янська держава Червона Русь (колишня Русь) з’єдналася з автономним регіоном ‘Україною, або Країною запорозьких козаків’
1714 — Русь стала відома під назвою «Червона Русь». Столицю перенесли зі Львову назад до Києва. Червона Русь продовжувала входити до складу Республіки (пол. Речпосполіти)
1728—1730 — надволзькі татари (русскіє) відновили незалежність ординської 'Білої Русі або Московії' (Русскої держави) і поставили в Москві на трон свого хана — онука великого хана Патшая «Олексія» I (Петро II Олексійович)
1730—1740 — московити (мокші) скинули надволзького татарського (русского) хана (Петра II Олексійовича, онука великого хана Патшая «Олексія» I) і встановили свою владу, за допомогою німців. Тепер колонія стала німецько-мокшанською. При цьому голландці продовжували правити частиною своєї колонії на півночі в іжорському місті Санкт-Петерсбурзі (колишньому Орешку, лат. Orescack, неподалік однойменної фортеці «Ореша», або «Орешек» на острові на витоку Неви)
1735 — німецько-мокшанська колонія «Російська імперія» (Ганна I Іоанівна) знову напала на Малу тартарію (грец. Перікопенську тартарію, укр. Україну, або Крим, лат. Кримею, колишню Куманію, Хозарію)
1736—1740 — знов відбулася окупація русинського (рутенського) міста Києва, тепер вже німцями і мокшами разом з надволзькими татарськими (русскімі) солдатами
1741 — австрійські колонізатори скинули мокшанських правителів (Ганну I Іоанівну і немовля Іоанна III («Івана VI») Антоновича), після чого почався австрійський період (Єлизавета I) колонії «Російської імперії»
1745—1918 — знову відбулася довга окупація Російською імперією міста Києва, тепер вже австрійськими, а потім німецько-французькими колоністами
1774 — австрійські колоністи (Софія-Августа Фредерика «Катерина II») окупували частину Малої тартарії (грец. Перікопенської тартарії, укр. України, або Криму, лат. Кримеї, колишньої Куманії, Хозарії)
1825 — французи перехопили владу в колонії «Російській імперії» (Ніколя I). Столицю колонії «Російської імперії» перенесли з іжорського Санкт-Петерсбургу до мокшанської Москви
1897 — столицю «Російської імперії» колонізатори знову перенесли з мокшанської Москви до іжорського Санкт-Петерсбургу. Влада стала проанглійською та пронімецькою
1917 — надволзькі татари (русскіє) змістили колоніальний уряд та поставили свою владу (Керенський)
1917 — мокші і ерзяни (лат. мордва) влаштували кривавий переворот, змістили надволзьких татар (русскіх, колишніх аланів, сараценів, або «золотих» ординців) і встановили свою владу (Ленін). Столицю повернули до мокшанської Москви (колишнього Перуму)
1918 — Русь і Україна (колишня Мала тартарія, або Крим, лат. Кримея, Кримський ханат, грец. Перікопенська тартарія, Куманія, Хозарія) об’єдналися в єдину державу Русь-Україну, або Українську народну республіку (УНР)
(Кінець додатку 3)