Історія України і Росії

Додаток 3 - Розслідування історії України і Росії. Загублені нації

Додаток 3

Головна (Передмова)    Зміст    1. Інтерпретація    2. Меч «Тирфін»    3. Україна і Русь    4. Ольга    5. Труба «Торама»    6. Росія і Артанія    7. Моголи    8. ВКЛР    9. Кремль    10. Московія    11. Тартарія    12. Друга «Русь»    13. Назва «Україна»    14. Війна Болотнікова    15. Хмельниччина    16. Три Тартарії    17. «Кривавий потоп»    18. Війна Разіна    19. Мала Тартарія    20. Колонізація Приуралля    21. Імперії в Європі    22. Червона Русь    23. Романови    24. Колонізація України    25. Кінець імперій    26. Червона гвардія    27. Більшовизм    28. Вічний зов    Додаток 1. Перелік історичних назв України і Росії та їхніх правителів    Додаток 2. Корінні нації України, Росії, Європи і Північної Азії    Додаток 3. Визначальні дати    Додаток 4. Антиміфи і стислий переказ історії України і Росії    Список карт і зображень    Список джерел

Додаток 3. Визначальні дати

Коротко про деякі значущі дати

918. Деякі важливі дати

482 — розбудова слов'янською нацією киян (майбутніх русів) своєї столиці — міста Києва (античної Амадоки);

660 — утворення кипчацькою нацією хозарів (майбутніх українців) держави Хозарії (сучасної України) шляхом складення першого Закону «Божі Канун» (кр. Головний Закон), за правління Харбіса-Калги «Поважного» II;

852 — утворення слов'янською нацією русів держави Русь (сьогодні злилася з Україною) шляхом складення першого Закону «Руська Правда», за правління Ясеня-Коло (Аскольда, Колі) III;

862 — заснування слов'янською нацією славинів (майбутніми новгородцями) поселення Славно (майбутнього Новгороду, або Великого Новгороду), яка стане їхньою столицею;

989 — поселення Славно в країні славинів набуває статус міста;

1009 — утворення слов'янською нацією литвинів (білорусів) держави «Литва» (сучасна Білорусь);

1051 — Русь впроваджує офіційно християнську релігію, за другим правлінням Яра-Слава (Ярослава) «Мудрого» I;

1100 — приблизно в цей період між «золотими» ординцями (сараценами, ерз. буртасами, майбутні аланами, русскімі) та українцями (куманами, або хозарами) було підписано перший договір про ненапад та мир, що й було закріплено династичним шлюбом: Гоя-Кулькуя (донька золотоординського хана Унгірата (Конкірата) I) вийшла заміж за куманського кагана Осипа I Ароновича;

1136 — утворення слов'янською нацією славинів держави «Новогардія» (колишня Славія, сучасна Новгородська область в складі Росії);

1236—1242 — «золоті» ординці (сарецени, майбутні алани, русскіє, ерз. буртаси) при хані Батиї I Джучійовичі та моголи (казахи) з полководцем Мунке Толуйовичем напали на Куманію (Україну, або колишню Хозарію) і Русь, й також алани без моголів вторглися в Європу

1260 — Сара орда, або Золота держава (майбутня Росія) стає «Алланією», і відповідно сарацени, або «золоті» ординці стають «аланами»

1271 — алани (колишні сарацени, або «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на Куманію (Україну, або колишню Хозарію), окуповали столицю місто Тана-хань (майбутнє Азов, сучасне Ростов-на-Дону, неподалік однойменної фортеці Азов на морі)

1299 — частина куманських (українських, або хозарських) земель окупована аланами (колишніми сараценами, або «золотими» ординцями, майбутнімі русскімі)

1312 — руси (русини, рутени) вигнали аланів (русскіх, колишніх «золотих» ординців) з Білої Церкви та Русі

1323 — руси (русини, рутени) і литвини (білоруси) з'єдналися в союз Велике князівство Литовське і Руське (ВКЛР) та разом вигнали аланів (русскіх) з Русі (окрім Брянська)

1327 — мокші піднялися на першу війну проти аланських (золотоординських, або русскіх) окупантів. Описано в народних сказаннях «Повість про Щелкана Дудентьєвича» (він був на боці аланів)

1327—1395 — земля мокшей повністю підпала під аланську окупацію (тобто колишніх «золотих» ординців, «надволзьких татар», або ерз. буртасів, сучасних русскіх). Це можна назвати і терміном «залежність від орди», і «татарським ярмом»

1356 — руси (русини, рутени) звільнили від аланів (русскіх) місто Брянськ

1380 — відбулася битва куманського (українського) гетьмана Мамая на боці мокшей проти ординців аланів (русскіх)

1382 — було спалено мокшанське місто Перум (Москва) в результаті боїв проти аланського (русского) великого хана Тохтамиша. Тохтамиш залишився в Перумі

1395 — мокші проголосили незалежність Московії

1407 — ВКЛР звільнили Чернігівщину в Русі

1407 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на мокшанську область Рязанщину в Московії

1425 — московити (мокші) відвоювали місто Рязань (Балтакінту)

1430 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) напали на русинське місто Мценськ

1438 — ерзяни (лат. мордва) захищають від аланів (русскіх) ерзянську столицю місто Рошта-Оз (Нижній Новгород)

1453 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) захопили мокшанську столицю Перум (Москву)

1453 — алани (колишні «золоті» ординці, сучасні русскіє) стають «надволзькими татарами»

1478 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) вторглися в слов’янські країни Новогардію і Плесковію та захопили їх

1482 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) і кримці (українці, колишні кумани, хозари) разом вторглися в Русь

1490 — відбуваються набіги надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) на литвинське (білоруське) місто Вільно (Вільнюс)

1492—1503 — відбулася війна надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) проти Русі

1500 — слов’янську державу Плесковію відвоювали від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) і повернули в склад ВКЛР

1503 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) захопили русинське місто Курськ (Зозулин, він же Суздаль)

1503 — кримейці (українці) вигнали надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) зі своєї території

1505 — волзька Булгарія (м. Казань) почала визвольну війну від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх)

1512 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) знову пішли війною проти Русі і захопили багато територій

1512—1522 — відбулася війна надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) проти Русі і Литви (білорусів)

1522 — звільнили від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) столицю кипчацької держави Ногаї — Астрахань

1530 — московити (мокші) звільнилися від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) і стали незалежними

1536 — руси звільнили від надволзьких татар (колишніх аланів, сучасних русскіх) русинське місто Гомель

1536 — руси програли надволзьким татарам (колишнім аланам, сучасним русскім) на Себежському озері в Плесковії

1547 — трапилася велика пожежа в мокшанській Москві, яку вчинили надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) з роду Шуйських. Після цього мокші перенесли столицю до Великого Новгороду і на основі цього (назви нового столичного регіону) взяли для Московії додаткову назву «Біла Русь» (іноді просто «Русь» або «Расєя»)

1553 — Новогардія повернулася в склад ВКЛР

1553 — англійці вперше колонізували північ Московії, де заснували місто Архангел на землях вепсів

1557 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) знову окупували мокшанську державу Московію

1561 — Латвія увійшла до ВКЛР з метою захисту від нападу тартарів (русскіх)

1563 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) окупували русинське місто Полоцьк (сьогодні воно в складі Білорусі)

1569 — кримці (українці) допомогли ногайцям й тримали цілий рік в облозі ногайську столицю Астрахань, яка в цей час була окупована тартарами

1570 — надволзькі татари (колишні алани, сучасні русскіє) вчинили геноцид проти новгородичей у Великому Новгороді (легенда про скам'янілого від жаху голуба)

1571 — кримці (українці) і московити (мокші) разом спалили Москву, щоб вигнати звідти надволзькотатарських (русскіх) окупантів

1575 — ВКЛР звільнило русинське (рутенське) місто Полоцьк (сьогодні воно в складі Білорусі)

1577 — надволзькі татари (русскіє) окупували місто Венден біля латвійської столиці Риги

1580 — надволзькі татари (русскіє) спалили русинське місто Могильов (сьогодні воно в складі Білорусі)

1591 — кримці (українці) знову взяли на рік в облогу мокшанське місто Москву, але безуспішно

1596—1607 — відбулася Перша кримсько-руська (україно-русинська) війна

1598 — відбувся перехід на сучасну систему літочислення (від різдва Христового)

1603 — надволзькі татари (русскіє) знову здійснили набіг на русинське місто Могильов

1605—1612 — відбулася визвольна війна мокшей Івана Болотнікова та Ілейки Муромця

1606 — жовніри (армія Русі та Республіки) і козаки (українська армія) разом з мокшами вигнали надволзьких татар (русскіх) з мокшанської столиці Москви й відновили законну мокшанську владу в країні

1607 — руси (русичі, русини) окупували кримську (українську) столицю місто Очаків (Миколаїв, неподалік однойменної «Очаківської» фортеці на морі) (Стані-Слав «Жулкевський»)

1610 — Русь звільнила своє місто Смоленськ від надволзьких татар (русскіх)

1610 — слов’янська держава Новогардія знову проголосила незалежність

1610 — московити разом з русами і литвинами (білорусами) звільнили мокшанське місто Москву й здобули незалежність від надволзьких татар (русскіх). Фінська держава Московія була членом ВКЛР (Дмитро-Гришко II)

1618 — звільнили від надволзьких татар (русскіх) мокшанські міста Серпухів і Калугу

1634 — Смоленська війна, на русинське місто Смоленськ знову нападали надволзькі татари (русскіє), але за допомогою кримців (українців) це місто було знову звільнено від надволзьких татар

1637 — надволзькі татари розорили кримську (українську) столицю Тана-хань (Азов, Ростов-на-Дону) і приморську «Азовську» фортецю

1648 — відбулася Друга кримсько-руська (україно-русинська) війна (Іслям-Ґірей III Селяметович). Це був запізнілий контрнаступ, а також повстання кримців (українців) проти Республіки на окупованих Республікою територіях. Гетьманом кримців був Хмельницький. Кримці (українці, або козаки) внаслідок контрнаступу захопили більшу частину Русі й створили і центрі Русі регіон «Українську Козакію»

1649 — надволзькі татари (русскіє) захопили північну частину Русі і Литви (Білорусі)

1655 — надволзькі татари (русскіє) окупували північ Русі, русинське місто Смоленськ, литвинське (білоруське) місто Вільно (сучасне Вільнюс)

1655—1665 — відбувся «кривавий потоп» («Олексій I Михайлович»): надволзькі татари (русскіє) окупували Русь і регіон «Українську Козакію». Але руси (біл. русичі, нім. русини, англ. рутени) і кримці (українці, або козаки) визволили більшу частину своїх земель

1672 — надволзькі татари (русскіє) («Олексій I Михайлович») напали на кипчацьку державу Крим (лат. Кримею, укр. Україну, грец. Перікопенську тартарію, колишню Куманію, Хозарію). Це пізніше назвали «Турецько-русскою війною»

1677 — надволзькі татари (русскіє) дійшли до русинської (рутенської) Київської області, яка в цей час перебувала під окупацією кримців (українців, або козаків, запорожців) і називалася «Українською Козакією»

1680 — кримці (українці) (Мурад I Мубарекович) перенесли столицю з Азову (Ростову-на-Дону, не плутати з «Азовською» фортецею поруч на морі) до міста Бахчисара («Золоті Сади», сучасний Сімферополь, не плутати з сусіднім містечком Бахчисарай з літнім палацом)

1681 — було укладено Бахчисарайський договір про перемир’я між кримцями (українцями) (Мурад I Мубарекович) і надволзькими татарами (русскімі) (Варгос-Тяпка)

1682 — русинське (рутенське) місто Смоленськ повернули в склад споконвічної слов'янської Русі (міста Київ, Львів)

1684—1703 — відбулася окупація московитами («Іван V») під надволзькотатарським (русскім) урядом Софії Олексіївни русинського (рутенського) міста Києва, яке перебувало під спільним управлінням русів і кримців (українців), і було центром регіону Української Козакії, або ‘України, або Країни запорозьких козаків’

1684 — надволзькі татари (русскіє) захопили Луганську область (Поле) і частину Азовської області (Роздори Донські)

1687 — відбулося вторгнення надволзьких татар (русскіх) в Малу тартарію (Україну, або Крим, лат. Кримею, грец. Перікопенську тартарію, колишню Куманію, Хозарію)

1689 — владу в Московії (Білій Русі або Московії) перехопили голландські колонізатори («Петро I»)

1689—1695 — голландці («Петро I») намагалися захопити кримське (українське) місто Азов (Тана-хань, або Ростов-на-Дону, неподалік однойменної «Азовської» фортеці на морі)

1696—1700 — голландці («Петро I») знову намагалися захопити кримське (українське) місто Азов (Тана-хань, або Ростов-на-Дону, неподалік однойменної «Азовської» фортеці на морі)

1704 — голландські («Петро I») і надволзькотатарські (русскіє) війська вийшли зі столиці Русі — Києва

1704—1707 — відбулося повстання кипчаків під проводом Кондрата Булавіна проти європейських (голландських) колонізаторів

1714 — слов’янська держава Червона Русь (колишня Русь) з’єдналася з автономним регіоном ‘Україною, або Країною запорозьких козаків’

1714 — Русь стала відома під назвою «Червона Русь». Столицю перенесли зі Львову назад до Києва. Червона Русь продовжувала входити до складу Республіки (пол. Речпосполіти)

1728—1730 — надволзькі татари (русскіє) відновили незалежність ординської 'Білої Русі або Московії' (Русскої держави) і поставили в Москві на трон свого хана — онука великого хана Патшая «Олексія» I (Петро II Олексійович)

1730—1740 — московити (мокші) скинули надволзького татарського (русского) хана (Петра II Олексійовича, онука великого хана Патшая «Олексія» I) і встановили свою владу, за допомогою німців. Тепер колонія стала німецько-мокшанською. При цьому голландці продовжували правити частиною своєї колонії на півночі в іжорському місті Санкт-Петерсбурзі (колишньому Орешку, лат. Orescack, неподалік однойменної фортеці «Ореша», або «Орешек» на острові на витоку Неви)

1735 — німецько-мокшанська колонія «Російська імперія» (Ганна I Іоанівна) знову напала на Малу тартарію (грец. Перікопенську тартарію, укр. Україну, або Крим, лат. Кримею, колишню Куманію, Хозарію)

1736—1740 — знов відбулася окупація русинського (рутенського) міста Києва, тепер вже німцями і мокшами разом з надволзькими татарськими (русскімі) солдатами

1741 — австрійські колонізатори скинули мокшанських правителів (Ганну I Іоанівну і немовля Іоанна III («Івана VI») Антоновича), після чого почався австрійський період (Єлизавета I) колонії «Російської імперії»

1745—1918 — знову відбулася довга окупація Російською імперією міста Києва, тепер вже австрійськими, а потім німецько-французькими колоністами

1774 — австрійські колоністи (Софія-Августа Фредерика «Катерина II») окупували частину Малої тартарії (грец. Перікопенської тартарії, укр. України, або Криму, лат. Кримеї, колишньої Куманії, Хозарії)

1825 — французи перехопили владу в колонії «Російській імперії» (Ніколя I). Столицю колонії «Російської імперії» перенесли з іжорського Санкт-Петерсбургу до мокшанської Москви

1897 — столицю «Російської імперії» колонізатори знову перенесли з мокшанської Москви до іжорського Санкт-Петерсбургу. Влада стала проанглійською та пронімецькою

1917 — надволзькі татари (русскіє) змістили колоніальний уряд та поставили свою владу (Керенський)

1917 — мокші і ерзяни (лат. мордва) влаштували кривавий переворот, змістили надволзьких татар (русскіх, колишніх аланів, сараценів, або «золотих» ординців) і встановили свою владу (Ленін). Столицю повернули до мокшанської Москви (колишнього Перуму)

1918 — Русь і Україна (колишня Мала тартарія, або Крим, лат. Кримея, Кримський ханат, грец. Перікопенська тартарія, Куманія, Хозарія) об’єдналися в єдину державу Русь-Україну, або Українську народну республіку (УНР)

(Кінець додатку 3)

Головна (Передмова)    Зміст    1. Інтерпретація    2. Меч «Тирфін»    3. Україна і Русь    4. Ольга    5. Труба «Торама»    6. Росія і Артанія    7. Моголи    8. ВКЛР    9. Кремль    10. Московія    11. Тартарія    12. Друга «Русь»    13. Назва «Україна»    14. Війна Болотнікова    15. Хмельниччина    16. Три Тартарії    17. «Кривавий потоп»    18. Війна Разіна    19. Мала Тартарія    20. Колонізація Приуралля    21. Імперії в Європі    22. Червона Русь    23. Романови    24. Колонізація України    25. Кінець імперій    26. Червона гвардія    27. Більшовизм    28. Вічний зов    Додаток 1. Перелік історичних назв України і Росії та їхніх правителів    Додаток 2. Корінні нації України, Росії, Європи і Північної Азії    Додаток 3. Визначальні дати    Додаток 4. Антиміфи і стислий переказ історії України і Росії    Список карт і зображень    Список джерел