Розслідування історії України і Росії

Легенда про Кощея, або Молоха

Автор статті: Марина Каневська (Конспектор)

Ще за 300 років до н. е. античний полководець Олександр Македонський, він же Іскандер-Зулькарнайн “Дворогий” запечатав прохід між Кавказькими горами і Каспійським морем справжньою реальною залізною брамою, щоб армія зла не змогла проникнути на південь. Точніше, він збудував низку таких перепон, які усі разом отримали назву “Залізна Брама” й були збудовані у декількох місцевостях. Про ці ворота більше написано у пунктах 254, 363. Вважалося, що він це зробив проти армії Сатана. Раз на кілька років слуга потойбіччя на ім’я Сатан, або Молох, виходить на світ і збирає свою армію зла. Що серед російського народу було відомо про зло з народних переказів.

По-перше, те що зло має імена. У нас воно відоме під іменами: латинське Молох, українське Мара, біблійне Сатан, арабське Шайтан, московське Кощ, татарське Див або Убир, монгольське Ерлік, іранське Ібліс (або Ібікус). Яким би іменем зло не називалося, Молох, Кощ, або Убир, вважалося, що він - це заблудлий слуга світу тіней, або потойбіччя, який живе у світі Навь. Але так сталося, що зло застрягло між світами і стало проникати у світ Явь. Світ Явь - це наш фізичний повсякденний світ. Хазяїном світу тіней вважається грецький Аїд, він же Орк, римський Плутон, український Велес, мордовський Масторпаз. Графічний символ молоху (зла) - це кружок нагорі трикутника.

По-друге, що зло має певні властивості. Люди знали, що воно живе вже більше двох тисячоліть, і вважається безсмертним. Зло є антагоністом творення, супротивником людей. Зло вимагає самореалізації, тобто воно хоче виявляти себе. Зло харчується та росте. Ще воно не може жити без прихильників. Тому зло проникає в когось і використовує, перетворюючи його на свого прибічника. При цьому, зло використовує гіпноз, а також користується дурістю об’єкта. Як правило, зло вселяється в людей, говорить і діє через людей, і навіть створює цілі армії. При цьому воно морально підпорядковує цих людей і вже їх руками заодно руйнує інших людей. Руйнує у прямому значенні - фізично знищує. Зло міцніє, і йому потрібне все більше їжі, більше жертв, більше фізичних кривавих убивств.

По-третє, де живе зло. Загалом, зло може жити скрізь на нашій планеті. Але в деяких місцях світу воно може отримати вихід і зіткнутися з реальністю. Зло живе, згідно русскіх народних сказань, “(1) за три дев’ять земель, (2) у три дев’ятому царстві, (3) у три десятому государстві”. Що це означає? (1) Спочатку, за логікою, слід зазначити місце, яке можна відрахувати з будь-якої точки світу. Це, мабуть, географічна координата. Тобто, “за три дев’ять земель” - це, ймовірно, тридцять дев’ята довгота. Враховуючи, що йдеться про Русь, це східна довгота. (2) У “три дев’ятому царстві” - тут мова, ймовірно, йде про царство рослин, яке стоїть на третьому місці після бактерій та грибів і перед царством тварин. Але пам’ятаємо, що тут можуть на увазі не фізичні матерії, тому і додається неземна сфера, яка як правило вважається дев’ятою. Тобто, може йтися про потойбічний світ, про сфери, в яких, наприклад, живуть боги багатства й родючості тощо. У грецькій міфології це називалося царством Аїда, у русичів відомо під назвою Вирій, у новгородців - Ірій. Там і знаходився вхід у потойбічну Тартарію. (3) У “Тридесятій державі” - можливо, це просто назва, або, мається на увазі якась Імперія, в якій міститься (томиться) з десяток держав.

За інформацією, що поширюється серед народів східної Європи та північно-західної Азії у вигляді казок, зло живе “за краєм”, або в середині гори, спить і відпочиває в одному місці, у підземеллях, серед дзеркал та золота Щоб набиратися сил, зло літає і харчується. За переказами, наприклад, “зло літає над Руссю”. Раніше, в давнину Руссю називалася тільки сучасна північна Україна (“Київська Русь”), але із середини 1500-их років, як ми вже знаємо, назва “Русь” також застосовується для півночі Московії (“Новгородська Русь”), а потім і для всієї Московії (“Біла Русь або Московія”, або так звана “Московська Русь”) . Враховуючи, що до нас дійшли свіжі перекази, які озвучували люди, що жили останні кілька сотень років, то, ймовірно, йдеться саме про Московію.

В-четверте, як зло проявляє себе. Зло не розумне. Якби воно було розумним, то не чинило б безчинств. Зло - несвідоме, тому що, якби воно було усвідомленим, то саме жахнулося б тому, що наробило. У зла дві мети: пожирати страх і знищувати людей, і друга мета - захищати своє джерело і смерть. Зло в міру зростання та насичення перестає ховатися і починає робити помилки та дурості, бо воно не розумне. Зло з часом стає шаленим. Хто жертва - злу не має значення, у нього немає своїх і чужих. Зло харчується та росте. Зло хоче сплеск, хлопок, а потім - спати. Зло викликає страх тим, що залякує, загрожує, демонструє жорстокість та насильство. Зло бездумне. Воно хоче весь час сплеску, їжі, панування та зізнання. У зла мета - пригнічувати, ображати, руйнувати, і зрештою знищити людей. Зло вимагає виходу постійно, з інтервалом 6-10 років. Зло зовсім не знає, що існують країни. Зло не бачить різниці між націями. Злу важливо пожирати горе людей, еманації їхнього м’яса. І жити серед страху людей, і при цьому люди повинні радіти злу та впускати його в себе.

П’яте, які методи використовує зло. Вважається, що зло діє шляхом найменшого опору. Яке зерно зла зародиться в головах жертв, майбутніх зомбі, через які зло діє, ті паростки і проростають. Якщо зло сите, воно може спати, і тоді насильство та розруха припиняються. Але не надовго. Тобто, війни та жах можуть припинитися лише у двох випадках: якщо зло спить чи загинуло. Якщо зло сите і спить, то воно все одно скоро прокинеться і почне нападати на своїх і чужих людей знову. А якщо знайти його смерть і перекрити його джерело, зло припиниться назавжди.

Шосте, як влаштоване зло. За своєю суттю, зло - це протилежність творінню. Тобто воно все робить навпаки, можна сказати, що відзеркалює. Ті, хо вже піддані злу, починають замінювать назви речей на протилежні та перевернуті. В результаті виходить, що: війна це мир, зло це добро, напад це захист, заборона це поміч, брехня це правда, руйнація це творення, імперія це свобода. І тому подібне.

І сьоме, як можна перемогти зло. Зло можна приманювати, підгодовувати, і що більше воно росте, то менше ховається. Через те, що зло - це зворотний бік сущого, противник творення, то воно не може бути повністю знищено, як не може бути знищений зворотний бік медалі. Звідси і йде легенда про безсмертя зла. Тому, під словом “смерть” зла мається на увазі його максимальне применшення, можливість приспати або запечатати місце його виходу до людей. Зло має власне джерело, яке його підтримує, але й яке одночасно може стати причиною його потенційної “смерті”. Отже, воно повинне захищати це місце, щоб до цього джерела ніхто не дістався. Тобто, виходить, що постійно захищаючи джерело життя і смерті, цим зло захищає себе, звідти й береться у прихильників зла ідея про якийсь вічний “захист” (захист існування джерела зла).

За усними легендами зло можна знищити трьома способами. Є три версії. 1) Смерть зла перебуває у “море Океян, на острові Баян (чи Діян)” , “під високим дубом, чи навпаки, високо у гілках дуба”. У деяких народних казках - у “широкому полі під березою”. Знаходиться воно “в скрині”, або” в різних тваринах всередині скрині, вкладених один в одного”, і в кінцевому підсумку в яйці, яке “вкладено в останню тварину”, а іноді ще й у “голці, що вкладена в яйце”. Тобто, використовується японський принцип “матрьошки”. Знищивши яйце чи голку - перекриваєш джерело зла, закриваєш йому доступ у наш матеріальний світ Явь. Відомо, що в міфології “Океан” - це назва одного з потоків (річок) потойбічного світу. Під словом “море” мається на увазі, мабуть, якийсь великий простір зі своєю метафізичною щільністю. Тому в поняття цього простору може входити і “широке поле”. 2) Зло можна “скинути з його коня“, “розрубати” і спалити. 3) Зло можна вбити його ж власною “стрілою” (зброєю).

Окрім того, старші вчили дітей, що зло поширюється через думки і вчинки людей. Щоб применшити зло, люди не повинні піддаватися впливу злих думок, які зло нав’язує людині. Якщо більшість людей у ​​якомусь регіоні вестиме себе згідно з ідеями добра, то це максимально применшить дію зла в цій місцевості. І, можливо, зло поступово перестане проявляти себе в цих краях, тобто його джерело у цій місцевості буде перекрито.